ЗМІ про нас

Проблеми спиртової галузі можуть вирішити тільки самі спиртовики. Саме вони повинні пояснити державі, що для них добре, а що погано, і як галузь потрібно реформувати. Напередодні вступу в СОТ спиртовики роблять все можливе, щоб бути конкурентоспроможними з зарубіжними виробниками. Перший заступник голови концерну «Укрспирт» Віталій Сосницький розповів, що потрібно міняти в роботі спиртзаводів і чого їм не вистачає для успішної роботи.

Про зміни

«А»: Підсумки роботи спиртзаводів в минулому році показують, що у спиртовій галузі багато проблем і вона потребує серйозного реформування. Що необхідно змінити в першу чергу?

В.С .: Потреба в етиловому спирті на внутрішньому ринку становить 20-22 млн. Декалітрів з урахуванням виробництва продукції органічного синтезу. На даному етапі доцільність експорту спирту в Євросоюз потребує експертної оцінки. Адже сировину продовжує дорожчати, а конкурентоспроможність спиртових заводів на світовому ринку дуже низька.

Ймовірно, в найближчій перспективі спирт буде проводитися для внутрішнього споживання та експорту в країни ближнього зарубіжжя. Таким чином, потужності для виробництва спирту повинні складати до 41 млн. Дал. з урахуванням перепрофілювання частини спиртзаводів на виробництво біоетанолу та спирту для потреб підприємств органічного синтезу.

Згідно з вимогами законопроекту про обов'язкове вживанні біоетанолу до 2010 року Україні необхідно буде 1 млн. Тонн біоетанолу. Той обсяг добавок на основі біоетанолу, які наші підприємства не зможуть зробити, вироблять новозбудовані приватні заводи (близько 720 тис.тонн). Можливо, все виробництво біоетанолу буде приватним, а можливо, частина заводів залишиться у держави. Ми не знаємо. Зараз вже відкрито фінансування для придбання обладнання з метою перепрофілювання деяких спиртозаводів (інвестор купує мембрани в Японії).

Є інформація, що в Золотоноші, Чернівцях, Кіровограді вже приступили до будівництва нових приватних заводів. Дай їм бог - буде ринок збуту, буде і пропозиція.

Ми провели аналіз потужностей підприємств, який показав, що 20 спиртзаводів можуть бути переведені на виробництво іншої продукції або ліквідовані як виробники спирту. Не варто думати, що ці підприємства будуть знесені бульдозером - ми пропонуємо їх продаж на аукціоні.

«А» Що заважає ліквідувати ці підприємства зараз? У чому заковика?

В.С .: На сьогодні не відпрацьований правовий механізм проведення цієї роботи. Проведені нами розрахунки показують, що ліквідація або переведення на виробництво іншої продукції 20 неперспективних заводів зменшило б збитки на 15,6 млн. Гривень і призвело до збільшення прибутків інших підприємств області на 3,3 млн. Гривень.

«А»: На зборах йшлося про те, що галузь потрібно переорієнтувати на виробництво технічного спирту. Але як це можна зробити, якщо ринок збуту технічного спирту в Україні, так і за кордоном не росте?

В.С .: В Україні абсолютна більшість спирту використовується для виробництва алкогольних напоїв. У 2007 році на виробництво лікеро-горілчаних виробів, слабоалкогольних напоїв, вина та виноматеріалів використано 96 відсотків від загального обсягу реалізованого спирту. Єдиний шлях збільшення виробництва і реалізації спирту - використання його на технічні потреби в тому числі і в якості палив. За прикладами можна звернутися до сусідів - Європейського союзу. На технічні потреби використовується 75-80 відсотків етилового спирту. За прогнозом у 2010 році 95 відсотків світового виробництва спирту етилового буде використовуватися на технічні потреби і як паливо.

Країни ЄС звільняють від акцизного збору за умови дотримання вимог для запобігання будь-якого ухилення від сплати податку: якщо такий спирт денатурований згідно з вимогами і використовується для виробництва будь-якого не призначеного для людського споживання товару або оцту, лікарських засобів, визначених відповідною Директивою.

Мінфін вважає, що, звільнивши технічний спирт від акцизів, держава втратить надходжень до бюджету. Але це не так! Надлишок виробничих потужностей в розмірі 35-40 млн. Дал. спирту неможливо використовувати в Україні, так як ринок алкогольних напоїв практично насичений. Тобто спирт з повною ставкою акцизного збору себе практично вичерпав. Його можна використовувати тільки на інші цілі крім виробництва алкогольних напоїв. Якщо ми переорієнтуємося на виробництво технічного спирту, то збільшимо прибуток і відрахування в бюджет. Заводи будуть виробляти більше, ми будемо купувати сировину у аграрного сектора. Крім того, люди будуть отримувати зарплату, і держава буде отримувати податки з цих зарплат. Плюсів при такій системі маса!

«А»: Повертаючись до питання про біоетанол, коли його нарешті будуть виробляти? Що там за затримки з законом?

В.С .: В даний час законопроект про біопаливо допрацьовується в Верховній Раді. Необхідно передбачити в ньому обов'язкове використання біоетанолу при виробництві моторних бензинів. Один з основних питань - реалізація біоетанолу. Зараз на спиртових заводах є залишки ВКД (аналог біоетанолу), виробленого пару років назад, існує проблема їх реалізації. І якщо закон не закріпить обов'язкове використання біоетанолу, то будуть проблеми з реалізацією продукту на внутрішніх ринку.

У Законі України «Про ставки акцизного збору і ввізні мита на деякі товари» передбачено, що біоетанол виробляється на спиртових заводах, а добавки на основі біоетанолу - на підприємствах, перелік яких визначає Кабінет Міністрів України. У зв'язку з цим для врегулювання питання виробництва добавок на основі біоетанолу нами підготовлені зміни до Постанови КМУ, в якому визначені виробники добавок.

Про нові ідеї

«А»: Ви пропонуєте дозволити продавати в роздробі питний спирт. Для чого це потрібно? Яка буде його ціна в роздробі?

В.С .: Існує досвід країн Європейського Союзу, де спирт питної продається в роздрібних мережах для господарських потреб.
Противники цього в Україні вважають, що такий продукт буде використовуватися населенням як алкогольний напій. Проведемо розрахунок. За умови повної сплати акцизного збору вартість 1 пляшки спирту питного в роздробі складе близько 25 гривень. Оскільки 1 пляшка спирту у вмісті алкоголю еквівалентна 1,25 пляшки горілки міцністю 40 градусів, в перерахунку на 0,5 літра горілки це буде 10 гривень. Зрозуміло, що для пиятики люди можуть знайти горілку заводського виготовлення за меншу ціну. Висока ціна однієї пляшки стане перешкодою у використанні цього продукту як напою. У нас вже є мозності для виробництва такого продукту. Устаткування для виробництва питного спирту встановлено на ДП "Караванський спиртовий завод".

«А»: Чого очікує спиртова галузь від СОТ?

В.С .: Кожна держава під час перехідного періоду захищає себе податками на імпорт. Але у нас немає побоювань з приводу експансії на український ринок закордонного харчового спирту - український ринок добре сформований, ми стабільно працюємо з горілчаними підприємствами, тому не боїмося, що прийдуть ззовні якісь «загарбники». Велика частина наших побоювань пов'язана з технічним спиртом. Наприклад, Росія має технології виробництва етилового спирту з нехарчової сировини. У нас таких технологій немає - у нас є хіба що технології виробництва спирту з цукрово або крохмалосодержащего сировини. Та й газ дорожчає постійно. Але чим швидше дорожчає газ, тим швидше працюють мізки керівників підприємств. І вони швидше впроваджують енергозберігаючі технології. Я не можу сказати, що наші керівники неініціативною, скоріше, вони відчувають фінансові проблеми. Проте, ми технічно поступово готуємося до вступу України в СОТ. Зараз, наприклад, компанії Biosystem, Techinservice уклали з нами угоду і надають кредит Україні у розмірі 60 млн. Євро на 30 років під 4%. На ці кошти передбачається встановити на спиртзаводах біогазові установки. Це дозволить на 52% замінити природний газ. Раніше ми відходами забруднювали навколишнє середовище, зараз вже будемо використовувати їх для виробництва газу. І природі добре, і нам економія. В Україні існують також нові технології виробництва спирту, які допомагають на 30% менше використовувати електроенергію. Їх теж плануємо впровадити.

«А»: Все рекомендують спиртозаводам брати кредити на закупівлю зерна на весь рік. Як це можливо, якщо їм нема чого надати в заставу?

В.С .: Успішно працюють заводи користуються кредитними ресурсами для закупівлі сировини, обладнання та інших потреб. В цілому по концерну кредитний портфель перевищує 140 млн. Гривень. Звичайно, у фінансово слабких підприємств проблеми в отриманні кредитів були і є.

«А»: Чому одні заводи працюють успішно, інші ні? Від чого це залежить?

В.С .: В галузі є заводи, які використовують свої потужності на 100%, деякі - на 50% і.т.д. Якщо підприємство працює ритмічно (скажімо, потужності завантажені на 100%) і не зупиняє виробництво, тоді воно використовує менше ресурсів в перерахунку на одиницю продукції, відповідно збільшується прибутковість.

Значні втрати відбуваються при пропуску підприємств і їх зупинці. Тому підприємства, які працюють без зупинок, економлять ресурси.

«А»: А сировину? Одні купують дешевше, інші дорожче. Чому?

В.С .: Якщо в сезон збору врожаю спиртзаводи куплять місцеву сировину, то воно обійдеться їм дешевше. А є регіони, де зерно не вирощується. Наприклад, Львівська область. Спиртзаводи з таких областей змушені везти сировину з інших регіонів, що здорожує його. Наприклад, умовно, якщо в Донецьку зерно коштує 1000 грн, то у Вінницькій області його ціна досягне 1050 грн., А у Львівській вже 1300 грн. Тобто, Транспротно витрати в значній мірі формують витрати на сировину.

«А»: Оскільки спирт можуть призвести тільки державні заводи, виходить, що з ваших підприємств спирт йде в тінь? Може, потрібно посилити контроль, або як з цим боротися?

В.С .: На кожному спиртзаводі сидить податковий пост, який щогодини записує витрата води, палива і випуск спирту. Він же дає дозвіл на відправку продукції. На деяких підприємствах, які вже давно простоюють, сидять податкові пости і охороняють якесь мізерне кількість товару. Який ще контроль потрібен? Ми підтримуємо ініціативу Мінфіну про введення електронного обліку випуску спирту на заводах. Це дозволить уникнути людського фактора, і вже не людина, а машина буде вести облік. Тільки треба вводити електронний облік і відеоспостереження не стільки на спиртзаводах, а й на лікеро-горілчаних підприємствах.

«А»: Якщо все так жорстко контролюється, звідки все ж береться тіньової спирт?

В.С .: Теоретично, є два шляхи: один - реекспорт. Крім того, в 2007 році мали місце факти виявлення крадіжок спирту на Карапчівском спиртовому заводі - 60 тис. Дал, і з Держрезерву - 100 тис.дал. Це продукція для тіньового виробництва горілки. Я пам'ятаю мудрі слова віце-президента асоціації СОВАТ Юрія Жихарева, який сказав: якщо є попит, буде й пропозиція. Не потрібно думати, що держава поганий менеджер. Просто на ринку створені такі умови, що тіньовий спирт виробляти вигідно. Якби лікеро-горілчані підприємства не брали «лівий» спирт, його б ніхто і не виробляв. Або якби спирт відправляли за кордон, а він би не повертався. Причому, нашої провини в тому, що спирт повертається, немає. Адже до самого кордону продукт супроводжується митної охороною. Як ми ще можемо проконтролювати, куди він йде? Наше завдання - зробити і відправити. Те ж стосується і обігу спирту на внутрішньому ринку. Коли ми відвантажили спирт, його супроводжує податкова служба до споживача.

«А»: Що заважає відшкодуванню спиртозаводам-експортерам ПДВ? Чому виникають такі проблеми? Як домогтися, щоб ДПАУ все ж виплатила належні суми?

В.С .: Це треба у податківців питати. На сьогоднішній день ДПАУ заборгувала спиртової галузі 26 млн. Грн. Ось вам приклад - Лохвицький спиртовий комбінат. Дуже велика заборгованість по зарплатах, а підприємству не повернули ПДВ. І так по багатьом підприємствам. Були неодноразові звернення Мінагррополітікі, концерну в різні компетентні органи, але питання так і не вирішене.

«А»: Як ви ставитеся до приватизації спиртзаводів?

В.С .: Зміна форми власності істотного впливу на спиртову область не матиме. Проблема в іншому. Проведений рейтинг кращих підприємств області за фінансово-економічними коефіцієнтами показав, що з 30 підприємств, які в 2006 році займали з 1 по 30 місце, за підсумками 2007 року зберегли свої лідируючі позиції 27. Тобто в області сформувався перелік успішних підприємств і середина, яка мігрує до групи кращих чи гірших. Для врегулювання питання досить скоротити кількість заводів, які виробляють спирт. Який, до речі є основним компонентом чудової української горілки. На ринку присутня тіньової спирт. Переконаний, що приватні структури більш адаптовані до напрацювання схем ухилення від оподаткування, а тому доцільність приватизації можлива за умови детінізації ринку алкоголю. Тому дискусії щодо приватизації знаходяться в політичній площині. До речі, питання щодо ліквідації неперспективних спиртових заводів знаходиться теж у цій площині.

І на завершення хотів би відзначити, що незважаючи на труднощі, спиртовики вживають заходів, спрямованих на економію ресурсів, впроваджують у виробництво нові види продукції, приступили до реалізації програми виробництва біоетанолу та біогазу. З упевненістю можу сказати, що ми і надалі забезпечимо належну якість спирту, який принесе ще не одна відмінність української горілки.

Джерело: Акциз